радянська влада Quotes

“Урок тоталітаризму, що його дає життєпис Черняхівської, страшний: не обов'язково бути ворогом, соціально небезпечним елементом. Можна потрапити в жорна смерті тільки тому, що ти не така як усі”
― Богдан Стасюк, Це теж зробила вона

“Вона повторила біографічну лінію, відому з часів Гоголя: талановиті вихідці з України реалізовують себе в центрі імперії, розмовляють її мовою, сягають вершин, але тримають вічну дулю в кишені, опираючись диктатурі

Дмитро Десятерик”
― Таня Малярчук, Це теж зробила вона

“Оскільки Донеччина та Луганщина є прикордонними територіями, які межують з росією, це мало безпосередній вплив на їхнє становище. Коли російсько-радянські окупанти та їхні місцеві посіпаки утворили маріонеткову усрр (після 30 січня 1937р. - урср), її кордони, - хоч якими б фіктивними вони не були, це таки мало значення для подальшої долі тих чи інших земель, - відрізнялися від кордонів урср у 1991 (тобто, на момент відновлення незалежності України). У 1920-х роках, за вказівкою москви, відбувся так званий обмін територіями між усрр та радянською росією. За його підсумками, у 1924-1925 роках від усрр було відторгнуто Шахтинську й Таганрозьку округи (які перебували у складі Донецької губернії), Стародубщину, деякі інші території, котрі, опинившись у складі радянської росії, доволі швидко були всуціль русифіковані. Оскільки йшлося про *обмін*, то й до складу усрр було долучено деякі території. Однак, *обмін* був далеко не рівноправним, - від усрр було відторгнуто набагато більші й густіше населені території, ніж ті, які вона отримала. Варто зазначити, що під час цих інспірованих в москві обмінів нехтувався етнографічний принцип. Так, до складу усрр не було включено північну Слобожанщину, де більшість населення становили українці, зате було включено Путивль та прилеглу до нього територію де більшість населення становили росіяни. Не могло бути й мови про якусь рівноправність у стосунках усрр та радянської росії, - це були стосунки колонії та метрополії, яка провадила політику нещадного визискування та національного гноблення

Становлення тоталітарної радянської влади на Донбасі”
― Юрій Косенко, Літопис українського Донбасу. Донбас в часи Визвольних Змагань 1917-1921 років

“На території Донеччини та Луганщини, як і на решті окупованої більшовиками території України, здійснювалася так звана Нова економічна політика (НЕП), яка убла згорнута у 1928 році. Зустрівшись з масовим опором населення, радянська влада вирішила для початку дещо пом'якшити ставлення до населення, щоб підважити волю до боротьби. Коли мета була досягнута, з подвоєними зусиллями було продовжено становлення тоталітарного режиму, як у царині економіки, так і в плані національного гноблення. Оскільки Донбас був і до 1917 року відносно індустріалізованим регіоном, після окупації його більшовиками він став своєрідним експериментальним майданчиком для проведення комуністичних "дослідів" з прискореної індустріалізації країни. Умови життя робітників були жахливими, однак влада усіляко намагалася роздмухувати "комуністичний ентузіазм", провадила масовану пропаганду і целеспрямовано винищувала "неблагонадійний" елемент. Яскравим епізодом у цьому відношенні стала так звана Шахтинська справа. У березні 1928 р. органи ОДПУ УСРР провели операцію "зі зняття українського антирадянського активу", внаслідок якої було заарештовано понад 400 осіб. Боротьба з "українською контрреволюцією" перебачала посилення репресій проти українських селян та інтелігенції. У травні 1928 р. радянські органи державної безпеки провели операцію з арешту понад 100 "шкідників" у вугільній промисловості Донбасу, спрямовану проти дореволюційних технічних кадрів. Ця операція увійшла в історію як "Шахтинська справа". На судовому процесі, який відбувався у Москві, підсудним інженерам інкримінували "контрреволюціну змову", "колосальну шкідницьку роботу, спрямовану на руйнування вугільного господарства", яка начебто одночасно здійснювалася на користь кількох держав - Польщі, Франції та Німеччини. Суд над "шахтинцями" став прологом боротьби зі "шкідниками" у всьому Радянському союзі. У 1928 р. були викриті аналогічні "шкідницькі" організації у "Південь сталі" , на Дніпробуді тощо. Обєктом для репресій виступила стала технічна інтелігенція”
― Юрій Косенко, Літопис українського Донбасу. Донбас в 1921-1941 рр.

“У тих книгах що не сторінка, то й портрети, біографії і твори так званих "ворогів народу" і "запеклих буржуазних націоналістів", чесні імена яких сьогодні повернуті народу, як і їхні талановиті твори”
― Іван Овчаренко, Йому жити у віках