вечір Quotes

“Вечір був чудовий, тихий і лагідний, і краєвид навкруги дихав природним супокоєм...

розділ десятий”
― Jane Austen, Mansfield Park

“Вже впала роса, солодко пахли квіти; вечір був чудовий, тихий, теплий, на заході ще червоніла заграва, обіцяючи й на завтра гарний день. Повний місяць велично випливав на потемнілому сході”
― Шарлотта Бронте, Джен Ейр

“...я швидко йшла вперед, поки зігрілася, а потім пішла тихше, щоб досхочу натішитися чудовим осіннім надвечір'ям.

Розділ XII”
― Шарлотта Бронте, Джен Ейр

“Наче тепер пам'ятаю — покійна стара, мати моя, була ще жива — як довгими зимовими вечорами, коли надворі тріщав мороз і замуровував наглухо вузькі шибки нашої хати, сиділа вона біля гребеня, виводячи рукою довгу нитку, гойдаючи ногою колиску і наспівуючи пісню, яку ніби тепер я чую. Каганець, тремтячи й спалахуючи, неначе лякаючися чогось, світив нам у хаті. Веретено хурчало; а ми всі, діти, зібравшися докупи, слухали діда, який через старість не злазив більше п'яти років з своєї печі.

Вечір проти Івана Купала”
― Микола Гоголь

“Вечір зимовий, зоряний. По небу кілька білих хмарок снігових набурчавіло носиться сніг-то запорошить, то перейде, то знов запорошить і знов перейде. Тихо усюди, й біло, й морозно.

XII”
― Марко Вовчок, Павло Чорнокрил

“Угорі тремтіли блакитні жаринки зірок, вони мінилися барвами, - все в той вечір здавалося чистим, незбагненно привабливим


*родинне вогнище*(мати своїх дітей)”
― Євген Гуцало

“Отсе після вечери гомонимо, гомонимо, соловейка слухаємо та й полягаємо спати. Так зірно, так гарно! Мені не треба було луччого щастя, ні в хрещика з дітьми бігати, ні в перепілки. Було мені вказує, як зірочка покотиться, або вкаже, де на небі стоїть Віз, Волосожар, Квочка

III”
― Ганна Барвінок, Русалка

“Потім вчитель плентався стежкою вздовж болота, річечки та лаского лісу до обійстя, де він зараз жив, і кожен відголос природи у вечірню годину ворохобив його збуджену уяву: стогін дрімлюги на пагорбі, квакання деревної жаби, провісниці бурі, зойки пугача або раптовий шелест крил розтривожених птахів, що облаштувалися на ночівлю в гущавині

*Легенда про сонну балку*”
― Вашингтон Ірвінг, Вибрані твори. Легенда про сонну балку. Ріп ван Вінкль. Легенда про «Троянду Альгамбри»

“Вечір


Навшпиньках
підійшов вечір.
Засвітив зорі,
прослав на травах тумани
і, на вуста поклавши палець, —
ліг.”
― Павло Тичина, Ластовенятко

“І, взявшися з бабунею за руки, вони повертають у бік запнутого вечірнім серпанком села.”
― Анатолій Григорук, Чим хата багата

“Повечорів мій день, туман поле ясне укриває, і я дивлюсь, хвилюючись, навколо, — треба мені поспішати. Гості пливуть на вербових човнах, хвиля хвилю з-за Десни доганяє, часті думи з далекого теплого краю везуть мені...”
― Олександр Довженко, Зачарована Десна

“Це був чудовий вересневий вечір - тихий, безвітряний. Парк і старі будинки, пофарбовані кремовою фарбою, ніжилися у золотих променях призахідного сонця. Парк повнився звуками, а не галасом. Галасливі забави дітей і шум лондонського транспорту видавалися тихішими, ніж зазвичай, ніби помякшені лагідністю цього вечора. Пташки співали завершальну пісню дня, а звіддаля, з будинку, де жив великий композитор, лунала музика - хтось грав на піаніно

Щасливі пари”
― Наталія Ясіновська, The 101 Dalmatians