філософія Quotes

“Колись, за сивої давнини, людина з подивом прислухалася до ритмічного гупання, яке долинало з глибини її грудей, і думала собі, що ж ото воно може означати. Не могла вона ототожнювати себе з тілом, що було їй таке чуже і невідоме. Тіло було кліткою, а всередині тієї клітки ховалося те, що дивилося, слухало, жахалося, думало і дивувалося; оте щось, яке залишалося, коли відняти від нього тіло, була душа.
Звісно, сьогодні тіло вже перестало бути таїною, у грудях калатає серце, усі це знають, а ніс - це просто кінець рурки, яка стирчить назовні, щоб усотувати в легені кисень. Обличчя - просто панель приладів, де відображаються всі тілесні механізми: зір, слух, дихання, мислення.
Відколи людина може називати частини свого тіла, те тіло менше її турбує. Відтепер відомо і те, що душа - це тільки діяльність сірої речовини мозку. Дуальність души й тіла маскується науковою термінологією; сьогодні це вже стало старомодним забобоном, з якого всі кепкують.
Але досить закохатися до нестями і раптом почути, як у тебе бурчить у тельбухах, як та лірична ілюзія наукової ери, єдність души й тіла, відразу ж розвіюється.”
― Мілан Кундера, The Unbearable Lightness of Being

“…Духовна смерть набагато гірша від фізичної, хоча б тому, що людина, яка зазнала краху всіх своїх ідеалів, мусить жити далі.”
― Леонід Кононович, Тема для медитації

“Визволений раб своє панування уявляє собі завжди таким, яким було дотеперішнє панування над ним.”
― В’ячеслав Липинський, Листи до Братів-Хліборобів. Про ідею і орґанізацію українського монархізму

“Реалізм єсть прикметою в громадськім життю позитивною. Без нього неможлива ніяка дійсно творча громадська діяльність. Брак реалізму (цей брак приймає дуже ріжнородні форми) єсть звичайно ознакою класів і рас ослаблених, виміраючих. Але реалізм творців визначається тим, що вони не тільки розуміють дійсність, але й панують над дійсностю, очевидно в межах цивілізацийних умов даної доби людського істнування. Панують же вони над нею тому, що, беручи її такою, якою вона єсть, вони одночасно перетворюють її по образу своїх хотіннь, прибраних в форму ясних і виразних: ідей, та обмежених методом поступованя, опертім на історичнім досвіді.”
― В’ячеслав Липинський, Листи до Братів-Хліборобів. Про ідею і орґанізацію українського монархізму

“найвищі форми людської духової і матеріяльної культури були сотворені людьми (і націями), які вірили в істнування свобідної волі і які свідомо вибірали між тим, що вони вважали злом, і тим, що в їх розумінню було добром.”
― В’ячеслав Липинський, Листи до Братів-Хліборобів. Про ідею і орґанізацію українського монархізму

“нація єсть вічно змінливим і непредопреділеним сполученям духа і матерії, складеним з елементів активних та пасивних. Рух цього сполученя залежить від взаємовідносин між його силами активними (порушуючими) і силами пасивними (восприймаючими рух) та міряється духовою (ідейною) і матеріяльною якостю цих сил.”
― В’ячеслав Липинський, Листи до Братів-Хліборобів. Про ідею і орґанізацію українського монархізму

“Гетьманство ні в якому разі не може бути абсолютистичною (охлократичною) монархією чи диктатурою, недопускаючою поступу і необхідної для його істнування законної політичної свободи. Політична суть Гетьманства власне в цьому, щоб необхідна для руху, для життя, боротьба між консерватизмом і поступом — цими двома принципами і двома типами людей — могла прийняти форми законні, загально національні і національно творчі.”
― В’ячеслав Липинський, Листи до Братів-Хліборобів. Про ідею і орґанізацію українського монархізму

“суть класократії лежить в істнуванню серед даної нації настільки сильних і настільки здатних до самоорґанізації матеріяльно продукуючих войовників і настільки добре зорґанізованих і авторитетних серед громадянства його духових провідників інтеліґентів, щоб, посідаючі силу матеріяльну войовники і політики продуценти, визнавши духовий авторитет добре зорґанізованих інтеліґентів, могли придбати для своєї матеріяльно і політично орґанізуючої праці моральний авторитет серед мас. Тоді своєю матеріяльною та моральною силою вони в стані зрівноважити все-нівелюючу силу матеріяльно непродукуючих войовників (недопустивши їх до необмеженої охлократичної диктатури меча над продукцією та ідеологією) і анархічну силу продуцентів та інтеліґентів спекулянтів (недопустивши їх до необмеженої демократичної влади золота і інтеліґентської ідеологічної спекуляції над мечем і над не спекулянтською продукцією).”
― В’ячеслав Липинський, Листи до Братів-Хліборобів. Про ідею і орґанізацію українського монархізму