смерть Quotes

“Ліпше умерти раз, умерти гордо, з незломаною душею, аніж повзати на колінях і вмерти двічі - морально й фізично. Але в першім варіанті ще є шанс взагалі не вмерти.”
― Ivan Bahriany, Сад Гетсиманський

“И жить — умереть, и не жить — умереть”
― Эрих Мария Ремарк, A Time to Love and a Time to Die

“Наразі він не був упевнений абсолютно ні в чому, окрім того, що досі живий. Для нього залишилася одна-єдина правда на землі: ти або живий, або мертвий. Решта - питання вірувань чи плодів уяви.”
― Жан-Мішель Ґенассія, Le Club des incorrigibles optimistes

“Кожне життя — неймовірно складне —
завершує смерть — дивовижно проста.”
― Serhiy Zhadan, Життя Марії

“И да будет ведо­мо тем, у кого в обы­чае вос­тор­гать­ся недоз­во­лен­ной дер­зо­стью по отно­ше­нию к наде­лен­ным вер­хов­ною вла­стью, что и при дур­ных прин­цеп­сах могут суще­ст­во­вать выдаю­щи­е­ся мужи и что послу­ша­ние и скром­ность, если они соче­та­ют­ся с трудо­лю­би­ем и энер­ги­ей, достой­ны не мень­шей сла­вы, чем та, кото­рую мно­гие снис­ка­ли реши­тель­но­стью сво­его поведе­ния и сво­ею впе­чат­ля­ю­щей, но бес­по­лез­ной для государ­ства смер­тью.”
― Tacitus

“Смерть завжди створює великий безлад у родині - зауважила міс Крем із якимсь похмурим задоволенням - Ви не можете собі уявити, які бридкі чвари там іноді виникають

Розділ вісімнадцятий”
― Agatha Christie, Murder at the Vicarage

“...далі б їй жити, бо була не така вже й стара, але смерть не задобриш, не скажеш, щоб навідалася пізніше...

"Родинне вогнище (Мати своїх дітей)”
― Євген Гуцало

“ВІД СТАРОСТІ

померли дід і баба
в один день померли
в одну годину
в одну хвилину -
люди говорили, що від старості

здохла їхня курка
їхня коза та собака
(а кішки не було вдома)
і люди говорили, що від старості

розвалилась їхня хата
сарай став руїною
і погріб зверху присипало землею
люди говорили, що від старості
розвалились

прийшли їхні діти ховати діда з бабою
Оля була вагітна
Сергій був п'яний
а Соня мала три рочки
і вони теж померли
а люди говорили, що від старості

холодний вітер обірвав жовте листя
і поховав під ним діда, бабу, Олю, Сергія, Соню
які померли від старості”
― Любов Якимчук, Абрикоси Донбасу

“И может, многие, бодро шагающие и все прочее, фактически давно покойники. Считается, человек умер, когда сердце остановилось. Принято так считать. Хотя не все в организме перестает работать — волосы, например, растут еще годами. Но, возможно, по-настоящему смерть наступает раньше, когда мозг костенеет, не в силах больше ухватить, переварить что-нибудь новое”
― Джордж Оруэлл

“Кохання і смерть, сказавши простіше, - то ніби завжди відкриті "незарослі тім'ячка" цивілізації, зони "відкритої пульсації" природи в людській культурі, і тому саме через них найточніше можна промацати, у кожній окремо взятій точці історичної шкали, тієї культури автентичний "пульс" - і реставрувати за його биттям цілу, притаманну їй, картину світу, аж до найтрудніше реєстрованих проявів "колективного несвідомого" включно.”
― Оксана Забужко, Notre Dame d’Ukraine: Українка в конфлікті міфологій

“Я вірю в перемогу розуму і волі людської над смертю так само, як у те, що сам скоро помру. І ще помруть мільйони людей, а все ж, згодом, смерть стане звичайним актом нашої волі - ми будемо відходити в небуття так само свідомо, як ідемо спати. Смерть буде переможена тоді, коли більшість людей ясно усвідомлять ціну життя, зрозуміють його красу, відчують насолоду працювати і жити.”
― Mykhailo Kotsiubynsky, Капрійські сюжети

“Не сумуйте, смерти той не знає,
Хто за Вкраїну помірає!”
― Павло Тичина, Dourado Eco

“Жартувати з життям страшніше, ніж жартувати зі смертю.”
― Ольга Мак, Чудасій

“То, что ты считаешь свободой, вполне вероятно, существует только у тебя в голове, для всех остальных ты сидишь в тюрьме, ворочаешь камни на рудниках или тихо бесишься в изгнании. И наоборот. Некоторые вещи должны сгореть, а некоторые люди умереть, чтобы ты это понял.”
― Лена Элтанг, Царь велел тебя повесить

“- Натурально, пако, всегда бывает последний раз. Ребенку ясно, что смерть связана с сегодняшним днем больше, чем со вчерашним: сегодня ты еще можешь умереть, а вчера уже нет.
- Зато я могу умереть завтра.
- Даже если ты умрешь до рассвета, это все равно будет твое сегодня. Поэтому нужно думать о смерти каждый день.
- И как прикажешь о ней думать?
- Ну, например, как тот грек, что проснулся и понял, что слышит разговор личинок, обсуждавших гнилую крышу, которая вот-вот на него упадет. Или, скажем, как я. Я думаю о смерти будто о морской волне, поглощающей танкеры, яхты, землечерпалки, двухмачтовые суденышки контрабандистов и создающей из них новое, плотное, упругое дно. Чтобы те, кто поплывет по водам позднее, думали, что так оно и было всегда.”
― Лена Элтанг, Царь велел тебя повесить

“...По смерті ступивши півкроку вбік,
бачиш крізь шви у повітрі,
як таємні кіномеханіки спроектовують
на твоє тіло
великий небесний кінематограф,
щоби на світло його летіли
душі покійників
і смарагдові тіні жуків...”
― Serhiy Zhadan, Історія культури початку століття

“Он знал и чувствовал только, что то, что совершалось, было подобно тому, что совершалось год тому назад в гостинице губернского города на одре смерти брата Николая. Но то было горе, – это была радость. Но и то горе и эта радость одинаково были вне всех обычных условий жизни, были в этой обычной жизни как будто отверстия, сквозь которые показывалось что то высшее. И одинаково тяжело, мучительно наступало совершающееся, и одинаково непостижимо при созерцании этого высшего поднималась душа на такую высоту, которой она никогда и не понимала прежде и куда рассудок уже не поспевал за нею.”
― Leo Tolstoy, Anna Karenina

“– Разве к смерти можно подготовиться?
– К смерти можно. К жизни нельзя.”
― Виктор Пелевин, Непобедимое Солнце

“А потом, было бы святотатством бороться против смерти. Смерть так хороша!”
― Октав Мирбо, Сад мучений

“Но, капитан, кто говорит о смерти, говорит также и о любви!”
― Октав Мирбо, Сад мучений

“Нещодавно зловив себе на чудернацькому відчутті: неймовірно, але, гортаючи книжку про Гітлера, я був розчулений декотрими його світлинами: вони нагадали пору мого дитинства, яке припало на воєнні роки; декого з моєї рідні спіткала смерть у нацистських концентраційних таборахж але що та смерть проти Гітлерових світлин, які нагадали минулу пору мого життя, ті роки, що вже ніколи не повернуться?
Це примирення з Гітлером свідчить про доглибну моральну збоченість світу, який ґрунтується на неможливості повернення, адже у цьому світі все наперед прощається, а отже, все цинічно дозволяється.”
― Milan Kundera

“Смерть- це відсутність кроків коридором. Це як ранковий душ, який не прийняли. Смерть- це відстутність голосу, який має звати з кухні,щоб розбудити мене.Смерть- це відсутність стукоту у двері моєї кімнати, що зазвичай звучить за секунду до сигналу будильника.”
― Колін Гувер

“Смерть не сразу освободила место для тоски и для памяти. Я слишком мучительно и долго ожидала конца. Смерть похожа на музыку. В музыке всегда есть финал, финальные ноты, финальная ритурнель. И когда мы слышим ее, уже догадываемся — это конец. Мы ожидаем конца. Только заслышав, мы всегда думаем о том, что это закончится. Можно ли слушать, не ожидая финала, проживать каждую ноту? У меня никогда не получалось, я всегда смотрю, сколько еще страниц остались непрочитанными в книге, я тороплю события, я хочу видеть нос автобуса, который еще не приехал.”
― Марина Кочан, Хорея

“В моей семье тема смерти висела на кончике языка, срываясь во время споров и ругани.”
― Марина Кочан, Хорея

“Народженому в темряві і помирати в темряві легше. А кому вдалося хоч промінчик світла уздріти, смерть йому тисячу разів страшніша.”
― Юрій Винничук, Місце для дракона

“У сучасних романах чудовиська зникли, пощезали й герої. Коли нема чудовиськ, нема й героїв.
Але чудовисько є. Є одне, яке чекає на всіх. Смерть – скажете ви. Так-так, смерть – його сестра. А саме чудовисько – то старість.”
― Георги Господинов, Time Shelter

“От так житє плине... так спішиться до кінця, і як ті спущені ключки, лишає за собою сни, надії та дорогі серцю особи. Кільки-то вона таких жертв перенесла? О боже! Яка гірка судьба чоловіка! Чим довше жиє, тим більше смутків і страт вплітаєся в єго житє. Але зі всіх страт на світі ніщо не може так діткнути, як страта дорогої особи

*Дух часу*”
― Наталя Кобринська, Шалені авторки. Мала проза українських письменниць

“«Одиночество — не наказание, а восстановление системы. Смерть — тоже. Просто уровень глубже.»
— Лана Стасек, Голоса внутри. Семейная хроника, глава «Мама в вазе. Паники ноль»”
― Lana Stasek, Golosa vnutri. Semeynaya khronika

“«Не надо меня развеивать. Поставишь вазочку со мной где-нибудь. И когда тебе будет не с кем бухать — бухай со мной.»

— Лана Стасек, Голоса внутри. Семейная хроника, глава «Мама в вазе. Паники ноль»”
― Lana Stasek, Golosa vnutri. Semeynaya khronika

“Ніхто не сидів і не скаржився, не скиглив: "Слухайте, поговорімо про смерть". Життя там було дуже важким, і ми потребували чималих сил, аби вижити, а негатив висмоктував життєву енергію.”
― Waris Dirie, Desert Flower